Як кататись в пухляку

Зазирніть в черепну коробушку будь-якого сноубордиста — і на поличці «МРІЇ» ви обов’язково знайдете маляву «КАТНУТИ В НЕРЕАЛЬНОМУ ПУХЛЯКУ» або, простіше, Powder-day 4ever. Але коли доходить до справи, все виявляється не так феєрично і радісно, як хотілося б.Вся біда в тому, що навчальні фільми приділяють увагу техніці на вкатаних схилах та трюкам. Воно й зрозуміло: на розривання цілини в сезоні пересічного бордера припадає не більше 2-4 днів. Однак мало хто заперечить, що саме ці pow-деньки лежать на окремій поличці зі спогадами. Адже що може бути кращим за те, щоб ковзати, парити, серфити в білому  пухкому морі; інколи фаново і безболісно зариватись в пух, а потім знову літати в як блискавка, залишаючи красиві шлейфи?
З чого ж почати?
Поки справа дійде до «блискавичного» катання, бордерам доводиться виплюнути не один сніжок, вигребти не одну лопату «пуху» з-за пазухи і послати не одну тисячу «лучіков паноса» на адресу того ж пухляка, провалюючись по самі кокошари десь в чигирях без права на швидке повернення додому. А тому хотілося б розповісти кілька слів про те, що допоможе нам швидко прогресувати в беккантрі.
alt
Для початку варто пошукати тематичне відео. В нашому сегменті Інтернету доступним є «Простые движения. Часть ІІІ», в якому можна дізнатись багато цікавого про позатрасове катання. Однак «тєму сісєк» це кіно розкриває не повністю. В російському фільмі експерт подає карвінгово-рейсингову техніку катання. Тобто: радить робити упор на передній нозі, максимально розвертати корпус (і кути кріплень) вперед, бавитись з вагою (вертикальна і повздовжня розгрузка-загрузка дошки). Чи всім це зрозуміло?
Так, вчитись через відео про карвінгово-рейсерську техніку ефективно, якщо ти до цього освоїв карвінг, завантаження і розвантаження дошки і т.д. А якщо вчився самостійно, без інструктора (а нас таких — легіон!), то найбільш корисним з цього фільму буде все, що стосується безпеки катання, праивльного вибору схилу, про лавинну безпеку. Ну і уявлення про карвінг.
Але практичний досвід дещо інший. Бо розпочинати катання в пухляку слід не на диких просторах, а на одному з твоїх улюблених курортів. Вибери день, коли Джа підкине 15-20 пухкого, і спробуй заїжджати в нього поруч із основною трасою. Найкраще, щоб проїзд був в межах однієї дуги, максимум двох. Поступово можна буде збільшувати протяжність заїздів. Аналогічно варто тестити кожен свіжий сніг, вишукуючи ділянки з більшою глибиною покриття. Головне — щоб вистачало ходів і була можливість швидко відкопатись і повернутись на тверде місце.
Балансування, розташування тілесної маси
Отже, що нам кажуть карвери-фрірайдери в «Простых движениях»: «Упор на передню ногу». Це аж ніяк не означає катання на передній нозі з випрямленою задньою, яку задля поворотів ти будеш буквально перекидати з боку на бік. Просто основна «робота» з перенесенням маси тіла повинна вестись через передню ногу і вона в тебе постійно має бути в зігнутому положенні. Зігни переднє коліно і утримуй його жорстким. В той час як задня нога має бути більш динамічною і відпрацьовувати повороти, граючись з масою твого брєнного тіла. Відповідно, саме задня нога буде більш завантаженою. На що це схоже?
Власне, під час райдингу в паудері ти ніби підсідаєш на задню ногу. Але при цьому дуже важливо уникнути найпоширенішої помилки — завалювання корпусу назад. Часто можна побачити, як чєл на великих ходах валить по схилу, «завантаживши задню ногу». В реалі — він їде в якомусь дикому тейлпресі, випрямивши передню ногу і проваливши назад дупу і плече. Руки при цьому теж звисають аби як: передня показує прямо, як у Лєніна на трибуні, задня волочиться десь над тейлом дошки. Стабільності при такій їзді нуль: на найменшому горбику це «тєло» вилітає ногами вперед і заривається в сніг по маківочку. Так що навіть при завантаженій задній нозі корпус не повинен виходити сильно назад.
Рукам, до речі, варто приділяти на початку окрему увагу — тримай їх перед собою, не заводь надто сильно за корпус, не розмахуй ними. Просто будь зібраним. Адже повороти на сноуборді ми робимо не за рахунок махання руками, а завдяку зміщенню центру ваги.

Ну після цього ще раз передивіться снб-відоси з фрірайд-профайлами, наприклад Draw the Line. Зверни увагу на стійку найкращих райдерів.

Налаштуй свою снарягу

Одна річ — заїхати в пухляк глибиною до 0,5 м. І зовсім інша засада — попасти на 1,5-2 м!!! Вся ця маса снігу просто впирається в твою передню ногу і стопорить намертво, жоден «рокер» не допомагає. Але і в такому сніжку, як виявилось, можна виїжджати, навіть при малих ходах. Головне налаштувати свій стаф.

Для класичних дошок є стандартне правило: кріплення максимально назад! Врахуй, що твій борд повинен бути directional, ніс м’якший, хвіст жорсткіший. На дошках із зворотнім вигином стійку змінювати не рекомендується — така дошка набагато легше випливатиме, якщо ти завантажиш її по центру або максимально близько від центру. Зрештою, конструктори вже заклали в її геометрію все необхідне, тож просто розслабся і намагайся «пливти».

Власне, катання в паудері найбільше нагадує плавання по хвилях. Не має жорстких закантовок, кант взагалі ніби розчиняється. Також забудь про різке скидання хвоста/носа — зупинка в пухляку завжди закінчується «потопанням» або падінням. Намагайся відчути всю площину сноуборда під ногами. Керуй всім тілом, плавно. Згадай, що крім присідання можна ще переносити вагу з п’яток на носки і навпаки.

Кути кріплень міняти на слаломні/карвові теж не має сенсу. До твого відома: Джеремі Джонс ставить кріплення на +21/-3, Ксавьє Де Ларю на +18/0. Якщо тобі ці імена нічого не говорять — передивись Deeper  i рейтинги Freeride World Tour.

Отже:

а) правильно підбери сноуборд (по геометрії);

б) розрахуй потрібну ростовку (не дивись, що в характеристиках пишуть «рокер» чи «банана» — для класного фрірайду довжина має бути більшою за твою улюблену на 5 см а то й більше);

в) вистав зручні кути кріплень і збалансуй їх на борді (не виставляй duck, додай по 3-6 градусів до своїх звичних, задню ногу доверни вперед);

г) катай так, щоб центр маси тіла (розумій — твоя дупа) не виходив далі, ніж за заднє кріплення.

Технічні прийоми

1. Розвертай корпус вперед:

Як кататись в пухляку

Це додасть контролю, допоможе утримувати руки перед собою (стабільність) і завантажувати гідним чином передню ногу.

2. Тримай ноги зігнутими (не випростовуй передню ногу!!!):

Як кататись в пухляку

Крім усього, така стійка допоможе гасити вібрації, «облизувати» нервіності рельєфу, полегшить амортизацію і допоможе втримати рівновагу до і під час дропів.

3. Підсівши на задню ногу, доверни обидва коліна в напрямку руху:

Як кататись в пухляку

Заднє коліно згинай під більшим кутом, ніж переднє. Це легко зробити, якщо ти розвернеш корпус вперед.

4. Не перевантажуй канти, ніс та хвіст.

5. Будь готовий, що стан снігу впродовж всього спуску може змінюватись кілька разів — від пуху до фірну. Уникнути падіння допоможе якомога нижча стійка.

6. Катай, катай і ще 100500 разів катай — тільки тоді все почне вдаватись.

7. Не забувай про безпеку: кататись одразу після рясного снігопаду дозволено лише камікадзе з чорним поясом джидая. Навряд чи в тебе є запасне життя.

Успіху на бордні!

Текст: grabli

39 комментариев

  1. маленьке уточнення —
    \"7. Не забувай про безпеку: кататись одразу після рясного снігопаду дозволено лише камікадзе з чорним поясом джидая. Навряд чи в тебе є запасне життя.\"

    казати так не доречно і небезпечно = людина яка катає фрірайд має знати набагато, НАБАГАТО більше стосовно того як коли і де катати мона — а там туєвакуча правил, умов, застережень і небезпек.

    Я б взагалі то порадив всім в першу чергу перед тим як лізти в позатрасове катання як умога більше запастись знаннями про те, як уникнути попадання в сніжні халепи(почитати книжок, подивитись фільми, походити на лекції, поспілкуватись з бувалими за піуом..), і тільки потім вчитись вже катати в тому ж пухляку,..

    ну а взалі -куль, як завжи легкочітаємоє майже Кримінальное чтіво від раста-готичного-ворчуна;)